«Три тижні просиділи в погребі, спали на картоплі»

Мені 57 років. Живу з чоловіком в Охтирці Сумської області. Діти виїхали за кордон. Ми з чоловіком - пенсіонери. Чоловік має підробіток.

Зранку 24 лютого чоловік приїхав з нічної зміни. Тільки ліг спати – йому зателефонував знайомий і сказав, що війна почалася. Нас охопив страх. Ми не знали, що робити.

Три тижні просиділи в погребі. Самі спали на картоплі, а внучка – на матраці.

Чули, як літаки скидали бомби. Після бомбардувань виходили на вулицю й бачили пожежі.

Згодом діти виїхали, а через три дні – ми з чоловіком. Через місяць повернулися додому. Діти телефонують і вмовляють виїхати, але ми вирішили, що будемо вдома. Мріємо про мир, про перемогу. Дай Бог здоров'я нашим воїнам!

При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:

Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/