Перші 8 днів повномасштабної війни 38-річна Тетяна з Бучі запам'ятала на все життя як найстрашніші. Сидячи в холодному підвалі, Тетяна відчувала, як здригається будинок від найжорстокіших обстрілів. Виходити було небезпечно, але разом із подругою вони все ж таки зважилися на втечу з окупованого міста. Поруч лягали снаряди, над головою свистіли кулі… Коли дівчата дісталися евакуаційного поїзда до Ірпені, вокзал потрапив під обстріл. Цей шлях порятунку був відрізаний.
При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді: