Коли за вікнами сильно стріляли, Валентина Михайлівна тікала до сусідів, і вони разом сиділи в підвалі. Так було трохи легше та спокійніше. Жінка засмучена тим, що зараз немає можливості вільно бачитися з дітьми. Їй дуже хочеться забути про війну.
При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді: