Коли почалася повномасштабна війна, дідусь Софії Кезлі залишив її з бабусею та приєднався до місцевої Територіальної оборони. Спочатку він залишався вдома в селищі Лисянка на Черкащині, після навчання служив у Чернігові, а далі – у Дружківці, Вугледарі, Соледарі та Часовому Яру на Донеччині. У вересні дідусь отримав поранення, після якого не міг продовжувати службу в гарячих точках, і після реабілітації повернувся в Лисянку. Софія з бабусею чекали на нього вдома і підтримували одне одного.