Ярослава – журналістка інформаційного агенства “Укрінформ”. Вона згадує Київ перших днів вторгнення. ДРГ на півночі міста, паніку на залізничному вокзалі. Евакуацію з літнім батьком, та монастир, який дав їм притулок на ніч. Львів, який не лише приймав повінь біженців, а й намагався підтримати кожного, кого війна позбавила рідного будинку. Батько Ярослави не переніс такого удару. Його смерть – невичерпна чаша ненависті для доньки.