Костянтин – з Луцької області. На початок вторгнення мешкав у 23 кілометрах від кордону з Білоруссю. Тому, хоча ворога і не бачив, але постріли чув часто. 

Згодом довелося залишити рідні міста і виїхати до більш спокійного регіону. Зараз хлопець мешкає у Чернівцях. З болем у голосі розповідає, що його тато зник безвісти на війні.