«Такого натворили, що ні роботи, ні життя»

Як не пам’ятати перші дні війни? У селищі я знаходився, удома. У 2015 році прилетіла міна в будинок. Добре, що ми в погребі цієї миті знаходилися, а то б накрило всіх.

Усе зруйновано через війну: будинок, флігель, гараж. Потихеньку відновлюємо. У 2014-2015 роках взагалі ні води, ні світла не було. Ну а з їжею в селі можна вижити, у кожного своє, городи.

Нікуди ми не виїжджали. А куди? І якби всі виїхали із селища, тут би нічого не залишилося. Мародерство було б повне, а так хоч врятували селище ті, хто залишився.

Кому потрібна ця війна? Нічого хорошого вона не принесла. Жили люди собі, робота була у всіх. А зараз такого натворили, що ні роботи, ні життя. Для молоді ніякої роботи, а якщо є, то доводиться їздити, удома не жити.

При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:

Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/