Світлана чотири місяці прожила в Марганці під час війни, під російськими "градами" та "ураганами", які мчали на всі навколишні великі міста. Були прильоти і поряд з їхнім будинком – у сусіднє подвір'я та дитсадок. Із молодшими дітьми вона перебралася на захід України, а потім до Бородянки – ближче до сина, який служить у Нацгвардії. Коли вона поверталася додому, то бачила, що її рідне місто просто вимирає.