14 березня після серйозного удару по нашому місту, недалеко від нашого житла, мені з двома дітьми прийшлося швидко збиратися на евакуаційний потяг. Ніхто навіть не думав куди, часу було обмаль. Так все неочікувано і швидко почалося, що навіть розум дорослої людини не може адекватно оцінити проблему, а можна тільки уявити, що коїться з дітьми, з їхньою психікою. Спочатку були проблеми з недоїданням, нестачею медикаментів, умовами житла.