24 лютого у мій будинок влетів перший снаряд. Будівлю повністю зруйнувало. Тоді ми з чоловіком були квартирі в іншому районі міста. Два місяці ми сиділи в підвалі. Ситуація була критичною: не було води, світла й газу, воду ми зливали з батарей. Найбільше мене шокувало те, що в один момент життя змінилось. Навкруги все зруйнувалось. Місто стояло без будинків та дерев. 

Через чотири місяці ми виїхали з Маріуполя з перевізником. Тоді вже можна було нормально проїхати. Два роки ми прожили в Прилуках у знайомих, потім переїхали до Києва. Зараз я мрію повернутись в український Маріуполь. Хочу, щоб нарешті настав мир.