У Краматорську пройшло все життя. Зараз я на пенсії. Ніколи не думала, що доживу до такого жахіття. Сирна та чоловіка поховала у 2022 році. Син загинув після прильоту ракети, а чоловік не витримав морально такого життя. Залишилась донечка, яка мене підтримує. 

У місті постійно тривають обстріли. Я не знаю, скільки ще можна все це терпіти. Коли не було води та газу, отримувала гуманітарну допомогу. Зараз все доводиться купувати. Пенсія у мене маленька. Кожного дня рахую ці копійки. Дуже хочу, щоб війна закінчилась. Всі вже стомились від постійних обстрілів.