Я жила в Покровську. Там були сильні обстріли щодня. Я постійно сиділа у підвалі мого будинку. Дрони у місті з’явились не відразу. Моєму сину було 50 років. Він жив з дружиною у будинку, який ми з чоловіком побудували. Саме у цей будинок був прильот снаряда. Син з невісткою загинули на місці. 

Мій будинок також був пошкоджений. Я виїхала у Волинську область. Зараз у мене немає нормального життя. Весь час я думаю про мого сина. Ніколи цей біль від мене не піде. Я хочу потрапити на могили своїх рідних, які назавжди залишились у Покровську.