Ткачук Дарія, 10 клас, Рівненський ліцей "Центр надії" імені Надії Маринович

Вчитель, що надихнув на написання есе - Герус Людмила Григорівна

«1000 днів війни. Мій шлях»

За останні 2 роки я дуже змінилася, так само, як і всі українці. Змінилися погляди, цінності, пріоритети, думки та бажання. Напередодні тисячі днів війни констатую, що ми дивимося на мир під особливим кутом зору:  він здається чистим небом після грози, у якому летить вільний птах, не знаючи обмежень чи загроз. Для нас важливими стали не матеріальні цінності, а сім’я, спілкування, підтримка й духовна цілісність.

Наші думки стали ідентичними: «От би зараз додому. Як там мої рідні? Де зараз мої друзі?» Сьогодні українців об’єднує єдине бажання - здобуття миру.

Найбільше вражає ще одна особлива ознака українців - це сила, що зробила нашу націю незламною. Доречно згадати слова українського поета Олександра Олеся:

Тільки той досягає мети, хто іде,

Тільки той, хто горить, не згорає…

Наша міць проявляється у фізичній стійкості, моральній витримці та духовній єдності. Сильними нас зробила спільна віра у світле майбутнє. Саме вона дає нам мотивацію і поштовх творити добро й не здаватися.

Для мене натхненням вірити в перемогу України є люди-світлячки, що несуть своє світло крізь темряву. Серед них є волонтери, лікарі, військові, звичайні громадяни.

Завдяки таким супергероям я прямую вперед, долаючи труднощі. Вони надихають мене долучатися до благодійності, волонтерства, допомагати іншим і вірити в краще. Їхня праця спонукає повноцінно жити й творити в умовах війни. Вони своїм прикладом демонструють, що навіть у найскладніших умовах варто шукати вихід, не здаватися й не переставати світити, адже лише добро здатне перемогти зло. 

Саме люди-світлячки заохочують мене підкорювати нові вершини.

Маленькі особисті перемоги – це шлях до національної Великої Перемоги. Наприклад, серед моїх досягнень за останні два роки хочу виокремити такі: ІІІ місце на Чемпіонаті України з художньої гімнастики, ІІ місце в обласному конкурсі-захисті науково-дослідницьких робіт з англійської мови учнів-членів МАН. Також беру активну участь у житті шкільного самоврядування. Мені подобається організовувати тематичні дні, благодійні ярмарки, загальноліцейні флешмоби. Відрадно бачити веселі очі моїх ровесників, коли ми, об’єднані спільною ідеєю, творимо яскраве життя!

Усі ці зусилля докладаються задля розвитку нашої молоді, культури та держави в цілому. Кожен крок, який ми робимо, веде до суспільного зростання і, звісно, до перемоги.

Насправді світло ховається в кожному з нас. Щоранку, прокидаючись, ми запалюємо іскру всередині, що згодом може перерости в справжнє полум’я. Таким чином, освітлюючи серця українців, рухаємося до перемоги й довгоочікуваного миру.

Я вірю, що складнощі, які зараз переживає Україна, роблять наш народ об’єднаним і згуртованим. Із кожним днем людей-світлячків стає все більше. Одного ранку ми прокинемося й почуємо звук переможного щастя, що лунатиме з вулиць, а всі жахіття, які довелося пережити, будуть здаватися примарним сном.