«Бахали так уже, що будинки хитало. Психіка була і у дорослих порушена і у дітей», - розповідає Віктор Клименчук із Маріуполя. У квартирі чоловіка після обстрілів зовсім не залишилося вцілілих речей, і сім'я спустилася жити у підвал. Там вони просиділи під постійними бомбардуваннями двадцять днів, а коли у дочки почалися істерики, то на свій страх та ризик вирішили виїжджати з міста. Віктор узяв з собою ще дві сім'ї та три коти. У машині було десятеро людей. Вибиралися без зеленого коридору по путівцях, повз мінні поля, де кожен неправильний рух міг коштувати їм життя. До Запоріжжя добиралися 15 годин та зараз задоволені, що перебувають у безпеці.

Сиділи 20 днів у підвалі. Було дуже холодно. У квартирах побило все, ремонту нічого не підлягає