Мені 51 рік. Я інвалід - у мене хворий хребет. У доньки хворе сердечко, чоловік після поранення вдома. Він далекобійник, у перший день війни був у відрядженні, я за нього переживала. 

Світла у нас по всьому регіону не було, газ був, їжа також.

Шокувало, як почало прилітати біля нас. Дитина злякалася, бо дуже страшно було. 

Ми винаймали машину і виїхали до Запоріжжя - там донька старша живе. Чоловік роботу втратив і пішов на війну.

Мені головне, щоб мир був.