Мені вже 76 років. Проживаю в Слов’янську. Ще у 2014 році прилетіло нам в дім – п‘ятеро людей загинуло. Нам пощастило, бо тоді нас не було вдома. Тоді син на три дні вивіз нас із дому. 

У 2022 році теж страшно було: ми не могли повірити, що почалася велика війна. Вибухи чули. Страшно дуже було.

Дякувати і Фонду Ріната Ахметова, і усім волонтерам, що у нас є все. Поки все в нормі. Якби тільки все це закінчилося. Уже і людей багато повернулися додому. Сказали, що досить кудись їздити. 

Ми надіємося на краще. Мені здається, що все буде добре. Хлопців військових, звісно, жалко. Вони живуть тут поруч.

Мені здається, скоро війна закінчиться. Чомусь я думаю, що в цьому році. Думаємо, що все буде добре, підтримуємо один одного.

Дуже хочеться перемоги нашої, щоб вигнати цю наволоч з нашої землі. І щоб жити, як повноцінна європейська країна.