Історії, які ви нам довірили
У Маріуполі Ольга з чоловіком ледь не загинули. До підвалу подружжя не спускалося. Обстріли пересиджували вдома.
"12 березня збиралися спати. Лягли одягнені. О 19:00 відчула, що нас накриває хвиля бетону, шибок. Ракета прилетіла у тополю. Це врятувало нам життя. Вибухова хвиля – у квартиру. Петро отримав три поранення в руку, ногу та лівий бік. Я злякалась. Сусід відвіз чоловіка до 3 лікарні. І це врятувало йому життя.
Я провела з мамою ніч у підвалі. Усі лежали штабелями один до одного. Вранці вилізли, піднялася до квартири. Я збирала шибки. Вікон не було.
Прийшов Петро. Розпочався дуже сильний обстріл. До підвалу через поранення та високий зріст він не залізе. До того ж йому треба було двічі робити перев'язки та приймати антибіотики. Де це дістати?
Мій колишній чоловік – медпрацівник. Я накрила Петра килимами, подушками, ковдрою, щоб урятувати від уламків. І побігла до колишнього. Бачила, як три людини готували їсти. А коли бігла під мінометним обстрілом назад, горіло багаття, готувалася їжа і лежали три трупи", - розповіла жителька Маріуполя Ольга.
При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:
Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/
Інші історії
