На початку повномасштабного вторгнення Дмитро вчився у Маріупольському державному університеті та мешкав у гуртожитку. Виїхати додому не зміг, адже його батьки мешкали поблизу Донецька і там вже точилися бойові дії. Разом з іншими студентами Дмитро залишився у гуртожитку. Разом зробили запаси їжі та води. Періодично збиралися на першому поверсі та співали пісні під гітару, так і відволікалися від жахіть, які коїлися навкруги.