Галина народилася в Чорнобилі й добре знає, що таке евакуація. Коли 24 лютого її донька з Макарівського району подзвонила о п’ятій ранку, сповістивши про війну, жінка швидко зібралася, дала їй чіткі інструкції: взяти документи, необхідні речі та бути готовою виїжджати. У селі залишилося багато людей, і ситуація була критичною. Обстріли, пожежі, відсутність води, світла, зв’язку - це стало новою реальністю. Найстрашніше було бачити, як горять хати, не знаючи, чи вибралися звідти люди. У нічній темряві, під обстрілами, навіть підійти близько було небезпечно.