Ганна Іллівна під час війни нікуди не поїхала. Було страшно, коли стріляли, але вона лишалася вдома. Вікна в квартирі розбило снарядом і під'їзд постраждав. Доводилося зимувати з плівками на вікнах. Сусідка загинула. 

Син живе в Луганську, і немає можливості його побачити ще й онуки далеко.

Люди хочуть возз'єднатися зі своїми рідними та нормального життя, але вважають, що їхні мрії нездійсненні.

Стріляли… Ми нікуди не їхали, сиділи вдома, вікна летіли