Змінила війна все життя, забрала спокій, роботу, навчання в школі, і все, що у нас було. Важким було те, що для того, щоб заїхати до свого будинку та забрати речі (а він знаходиться в 200 метрах від Антонівського мосту), нам треба було просити заїхати, бо біля самого будинку поставили російський блок-пост. І коли ти заходиш до подвір'я, знаючи, що вони за воротами з автоматами, тобі страшно робити крок за кроком на власному подвір'ї, бо здавалось, що вони бачать тебе від сусідів, з твого будинку і що ось-ось тебе застрелять. В перші два тижні початку війни ми стикнулись з нестачею їжі, води та медикаментів. Не було хліба, бо його неможливо було завести до магазину. А для дітей, для них тоді це було не зрозуміло, чому немає ковбаси та чогось солоденького.