В перший день війни було дуже страшно і тяжко. У мене ще й сестричка була з маленьким сином. Ми всі дуже злякалися. І коли на Великдень було влучання, було дуже страшно.

Їсти було нічого, грошей не мали. А потім людей почали в Херсон пускати, і там знімали гроші під відсотки. Дуже важко було. Сам «рускій мір» нас шокував. Але ми майже нікуди не виходили, вдома з мамою сиділи. На ринок збігали, поїсти щось купили – та й швидко додому.

По воду ще бігали на струмок, але потім росіяни там зробили блокпост, і ми перестали туди ходити. Ми стільки пережили! Було дуже страшно.

Страшно було, коли ракети літали. Ми в льоху ховалися. Люди старалися, будували, а вони прийшли і все розвалили, розікрали.

Сподіваюся, що війна закінчиться незабаром. Хочеться цього, бо дуже страшно. У мене ще й маленька дитина. Не знаю, що буде з нами.