У перший день війни я побачила колону російської техніки. Потім налетіли військові гелікоптери, було дуже страшно. За декілька днів село опинилось в окупації. Магазини не працювали, тому за продуктами я їздила в Херсон. Гуманітарну допомогу від росіян брати я відмовлялась. 

Коли до села зайшли ЗСУ, я зустрічала їх з квітами. Обіймала наших солдат і не могла повірити, що вони повернулись.

Моя донька виїхала до Німеччини після того, як онуки дуже злякались обстрілів. Дуже за нею сумую й хочу, щоб вона повернулась після завершення війни.