«Страшно було дивитися, як люди тікають, все руйнується»

Я з міста Ромни Сумської області, проживаю тут. Працювала на швейній фабриці, тепер пенсіонерка. Мені 68 років.

Хоча по новинах і говорили що війна може бути, але було для мене неочікувано і дуже страшно. Не вірилось, що оце таке може бути у нас на теперішній час.

Спочатку магазини зачинилися. А так було у нас все спокійно, я б не сказала, що було щось важке. Тільки коли дивилися новини, то було важко морально. Страшно було на це дивитися: як люди тікають, все руйнується. От і ми сиділи плакали разом з тими людьми.

Найбільше шокувало те, що сталось в Ірпені. Це таке страшне! Там не було зв’язку, люди були закриті від усього світу. І таке страшне там робилося.

Всі дуже переживали. Мої рідні в Чернігівській області є, і в Харкові. Ті, що з Харкова, то виїхали в Кременчук. І зараз переживаємо, не знаємо, коли все це закінчиться. Віримо в наші Збройні Сили.

При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:

Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/