Я живу тут увесь час, є син. До війни було спокійно, а зараз бахають. Лягаєш спати і не знаєш, доведеться кудись бігти чи ні.

Коли були обстріли, ми чекали: бахнуть чи ні поряд. Але, на щастя, у нас руйнувань не було. Мирний час для нас скінчився.

Ми дуже боялися, що прилетить до нас. Страшніше за війну не може бути нічого. Дуже хочеться спокійного життя.