Я не працюю, маю першу групу інвалідності. До війни ми їздили відпочивати, а зараз пересуватися страшно та важко.
Коли у нас почалися обстріли, було жахливо. На щастя, наша квартира не постраждала, навіть вікна вціліли.
Раніше щороку я їздив до лікарні до Донецька, а тепер такої можливості немає.
Найстрашніше було під час перших обстрілів, потім до них звикли. Хочеться, щоб усе закінчилося і настав світ.
При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:
Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/
Ми використовуємо файли cookies, щоб ви отримали найкращий досвід користування сайтом. Продовжуючи роботу із нашим сайтом, ви підтверджуєте використання сайтом cookies вашого браузера.