Я була на роботі, коли дізналась про початок війни. Побачила перші ракети, які пролетіли над головою. Страх за життя своїх дітей, відсутність світла та газу, не було продуктів харчування, медикаментів… Окупація, загибель рідних.  Рятував город, заготовки в погребі. Продавали, що можна було продати. 

Загинула моя мама у квітні 2022 року. Я залишалася весь час у місті, бо виїхати було ні за що, та й обстрілювали всі евакуаційні коридори.

Щасливий момент - це коли вдалося вивезти доньку на підконтрольну територію.

Зараз не працюю за станом здоров'я. До війни працювала в тваринництві. Звісно треба заробляти, але ми знаходимся в прифронтовій зоні.

Я досі зберігаю банку перлової каші…