Історії які ви нам довірили

1 2
меню
{( row.text )}
{( row.tag )}

Історії які ви нам довірили

1 2
До всіх історій
Катерина Пошелюзна

«Страх ніби змішався з кров’ю і циркулював по всьому тілу»

переглядів: 618

Пошелюзна Катерина, Авдіївська опорна школа №2, м.Авдіївка, Донецька область

У конкурсі есе "Один день" її  робота зайняла 3 місце

Вчитель - Савенко Лариса Михайлівна

Катерина в 2014 році
Катерина в 2021 році

Посеред поля стоїть жінка. Її прекрасним білявим волоссям грається вітер, а сонечко своїми промінцями легенько торкається вродливого обличчя. Вона безтурботно посміхається мені, я теж не можу стримати посмішки, навіть гучні розкати грому не можуть зруйнувати дивного незримого зв’язку між нею і мною.

І раптом величезний стовп землі і трави неначе чорні крила, закриває дивне видіння, а потім… Свист в ухах, темрява в очах, шалений стукіт серця – і я провалююсь у щось холодне, страшне, силюсь відкрити очі, щоб переконатися: із жінкою все гаразд.

Господи! Волосся, притрушене землею, вже не грається із вітерцем, а тепла посмішка назавжди застигає на її закривавленому обличчі. Жінка падає на пухку теплу землю, випускаючи останній подих…

Я часто бачу цей сон…

Війна – найстрашніше слово на землі. Почути про неї з історичних джерел і прожити в ній, повірте, це не одне й те ж. Навряд чи люди зрозуміють, що це насправді, завдяки лише розповідям. Важко передати словами біль, страх, сльози, розпач, зневіру. Але я спробую їх знайти,бо мені довелося особисто дізнатися що таке війна.

Дізнатися і зрозуміти, що один день, всього якийсь один чортів день здатний повністю змінити життя маленької дитини, змусивши її прийняти те, що не кожен дорослий здатний витримати. ТОЙ ДЕНЬ і ні з чим незрівнянний страх я пам’ятаю дуже добре, хоч і було мені всього лише 9 років.

Вечеріло, я проводжала свою подругу додому, дорогою ми уявляли себе казковими феями, здатними перетворити будь-кого на дивовижного метелика, перемогти будь-яке зло, зачарувавши злодіїв.

Дівчинка із яскравою посмішкою помахала мені рукою і зникла за хвірткою свого двору. Я раптом завмерла. Пролунали гучні вибухи, над головою почувся свист.

«Що це? Що це? Що мені робити? Голосно…Страшно…» - думки роїлися в моїй голові, очі наповнилися сльозами, а ноги стали ватяними, я не могла рушити з місця.

До тями мене повернули звуки сигналізації машин (пізніше я зрозуміла, що спрацювали вони від вибухової хвилі снарядів, що падали недалеко від моєї вулиці, але тоді було лише дуже голосно).

Не розуміючи, що відбувається, я кинулась додому. Назустріч мені бігла перелякана мати. У її очах можна було прочитати страх і таке ж дитяче нерозуміння того, що відбувається. Вона різко схопила мене за руку, і під звуки вибухів ми забігли в будинок.

-          Катерино, бери все найнеобхідніше, ми можемо більше не повернутися сюди, - швидко видала мама, побігши за моїм молодшим братиком. У кімнаті я взяла свого рожевого слона, що колись подарував тато.

-          Матусю, а що відбувається? – запитав 5-річний Мишко.

-          Це така гра, нам потрібно швидко сховатися від великого чудовиська, - відповіла мама.

Недовго думаючи, брат узяв усіх наших трьох котів і ми під свист снарядів побігли до льоху.

Вибухи дуже довго не припинялися. Страх ніби змішався з кров’ю і циркулював по всьому тілу. Зв’язку не було. Ми не знали, чи все гаразд із нашими рідними. Це змушувало відчувати дике хвилювання. Мама плакала, сльози повільно стікали по її колись щасливому усміхненому обличчю.

Як мені в цей момент захотілося стати справжньою феєю, щоб повернути своє щасливе життя назад, покарати всіх злодіїв, які примусили мою маму страждати. Через кілька годин вибухи стали затихати, а потім настала тиша, від якої паморочиться в голові, якої і досі бояться в моєму місті. Опівночі ми зайшли до будинку. Після пережитого, напевно, складно заснути, але я заснула. І вперше побачила посеред поля жінку.

Авдіївка 2014 2021 Текст Історії мирних діти 2014 обстріли безпека та життєзабезпечення діти обстріли Донецька 2021 Конкурс есе 2021
Допоможіть нам. Поділіться цією історією
img
Долучайтеся до проєкту
Кожна історія має значення. Поділіться своєю
Розповісти історію
До всіх історій