Ганна Копил пережила війну в рідному селі Ситняки. Ховалася в погребі разом із рідними, бачила, як над селом пролітали літаки з червоними зірками, а снаряди падали біля двору. Один з осколків пробив стіну її кухні — лише дивом вона лишилася жива.

Попри пережите, Ганна не втратила сили духу. Змалку вишиває сорочки, рушники й скатертини. Коли почула заклик передати вишиванки для військових, віддала три нові власноруч зроблені сорочки. Згодом отримала фото: троє захисників стоять у її вишиванках. «Дай Боже, щоб вони їх зносили», — радіє  жінка, і зберігає цей знімок, як оберіг.