Наталія Григорівна дізналася про початок повномасштабної війни від знайомої. Коли побачила, як біля хати проїжджають російські танки, у жінки була паніка й безсонна ніч. Її мама 1936 року народження, вона сприйняла звістку про воєнні дії спокійно, але до останнього не могла повірити. Сім’ї вдалося виїхати до Запоріжжя та орендувати квартиру. Героїня вірить, що все буде добре, головне – не падати духом.
При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді: