Я з Сумської області. Мені 35 років. Ми виїхали з дітками в Полтавську область – тут у нас батьки.
24 лютого був не дуже веселий день. Діти дуже злякалися. Перші дні і тижні, звісно, було важко, але у нас були запаси, то не можу сказати що, ми голодували. Більше страх за дітей був. Я маю двох діток, старший нормально все переніс, а менший злякався. Ми і до психолога ходили.
Ми спочатку хотіли виїхати, але не встигли. Рашисти нас в кільце взяли. А потім, коли вони вийшли з нашої території, ми і виїхали. Ми знали, що на тій території були окупанти, і було страшно, щоб не замінували.
Ми вдячні нашим воїнам, які допомогли нам пережити цю ситуацію і вигнали окупантів з нашої території і за те, що вони не допустили вторгнення в наше місто.
