На момент російського вторгнення я був на роботі, це був шок...

Під час війни стикнулися з труднощами - постійні тревоги, ціни підіймаються, пенсії та зарплати не дуже, жахливі прильоти, Амстор, нефтехімія, ТЄЦ... ЖАХ...

У нас слава Богу ще більш-меньш з їжею та водою норм, єдине, що вбиває це ціни, але якось викручуємося, друг другу допомогаємо, ще й стараємося волонтерам допомогати, переселенцям...

Ми нікуди не тікали, де жили там і живемо з родиною. Зараз у мене є робота, хоч зарплатня не дуже, але в наш час радіємо і тому, що є.

Дуже зворушують мене наші волонтери, наші люди, які їм допомогають, чим можуть, хоч і самим важко...

Колись до війни я робив в Амсторі, а зараз залишились тільки спогади та декілька фото з тих часів.