Булатова Вероніка, учениця 10 класу Одеського ліцею №117

Вчитель, що надихнув на написання есе: Путінцева Дар'я Сергіївна

«Чому бути українкою – це моя суперсила»

Для більшості людей головними в житті є такі речі: родичі, кохані, друзі. Але не меншої цінності несе Батьківщина, твій рідний дім, місце, де ти народився. Для мене усі ці три поняття розкриває в собі Україна, адже я – українка?

Так, безсумнівно, за етнічною приналежністю я – українка, але, як на мене, важливо ще й відчувати це серцем, душею, а, можливо, то і є найважливішим.

Для мене Україна – це не лише про родючі поля, безкраї степи, квітучі сади, багаті врожаї, букові ліси Карпат, яскраве сонце кримських курортів, уславлену Слобожанщину, добрих працьовитих людей, чим, безперечно, славиться наша рідна ненька, це ще й про внутрішню свідомість, розуміння ким ти є насправді.

Я народилася в Україні, нині проживаю тут, і, напевно, не зможу вважати будь-яке інше місце своїм домом. Сподіваюся нинішні обставини незабаром будить подолані і не стануть цьому перешкодою.

Щодо обставин, то наша рідна земля пройшла крізь численні труднощі у минулому, на жаль, доводиться робити це й зараз. Україна тривалий час не могла здобути незалежність, постійно історично знаходилася під контролем інших держав. Проте завдяки прагненню людей жити у вільній країні, їх нескореному духу і, звісно, титанічній праці всіх тих, хто захищав і захищає нашу землю, ми змогли здобути незалежність, і нині відстоюємо і боремося за це. Сподіваюся, що це буде нашою остаточною крапкою у боротьбі за незалежність.

І впевнена, що у найближчому майбутньому наша країна Україна стане найсучаснішою, найрозвиненішою, найперспективнішою європейською державою.