Демчук Анна, Р-21 група, Фаховий коледж технологій бізнесу та права ВНУ імені Лесі Українки

Вчитель, що надихнув на написання — Шадловська Людмила Анатоліївна 

Конкурс есе «1000 днів війни. Мій шлях»

1000 днів війни — це три роки, які назавжди змінили моє життя і життя всього українського народу. Це час страху, втрат, випробувань і сили. Коли війна почалася, я відчувала шок. Всі новини були страшними, і в повітрі панувала тривога. Я постійно хвилювалася за свою сім’ю і друзів, думала про те, як вони справляються з цією ситуацією. Перші дні були особливо важкими. Я намагалася знайти спосіб допомогти, але не знала, з чого почати.

З часом я почала звикати до нової реальності. Я займаюся бальними танцями, і

ми з колективом постійно збирали кошти для потреб ЗСУ та взагалі допомагали нашим військовим. Це дало мені відчуття, що я роблю щось важливе, і що кожен внесок має значення.

Я також побачила, як багато людей об’єднуються, щоб допомогти один одному. Це був час, коли ми підтримували наших військових, допомагали людям, які втратили свої домівки, і намагалися підняти настрій тим, хто цього потребував. Спільні акції, благодійні концерти, зустрічі — усе це стало частиною нашого життя.

Попри всі труднощі, я впевнена, що наш народ незламний. Ми навчились підтримувати один одного, і це дало нам сили йти далі. Я вірю, що мир обов’язково повернеться в нашу країну. Ці 1000 днів — це не лише історія про втрати, але й про відвагу, надію і єдність. Мій шлях за ці 1000 днів — це шлях, наповнений не лише труднощами, але й перемогами. Я сподіваюся, що наші зусилля не пропадуть даремно, і що ми зможемо побудувати мирне майбутнє для себе і наступних поколінь.