Під час війни Алла Михайлівна поховала чоловіка та сина, тепер мешкає одна. На початку конфлікту разом із чоловіком вони ненадовго приїхали на дачу, але в результаті там залишилися. І довелося зазнати величезного страху, коли над головами летіли снаряди «Градів», а довкола все свистіло і горіло. Жінка згадує, що гуманітарна допомога, яку надавали благодійні організації, стала для неї підмогою в скрутну хвилину.
При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді: