«Ми прокинулися не по будильнику, а почав вибухати батьківський чат, про те, що дітей не буде, і що почалася війна», - розповідає Людмила Набока з Токмака. Коли місто окупували, там з'явилося дуже багато російських військових, які почали творити свавілля. Окупанти могли зайти до будинку місцевих жителів і взяти те, що їм сподобалося і ніхто не міг їм нічого сказати. Забирали машини у місцевих мешканців. У місті не було електрики та води. Чоловік жінки ходив із баклажками та набирав воду в колонках у людей. Важко було дістати продукти та дитяче харчування для маленької дитини, оскільки магазини та аптеки не працювали. Спати доводилося одягненими, вчотирьох на одному ліжку, бо будь-якої миті міг початися обстріл і треба було бігти до підвалу. З кожним днем життя у місті ставало гіршим і Людмила з родиною вирішили виїхати до Запоріжжя.