«Сусіди об'єдналися, навіть ті, які раніше не спілкувалися»

У мене двоє дітей, я заміжня. Синові п'ять років, доньці рік і вісім місяців. Під час війни ми ненадовго від'їжджали. До 2014 року було більше можливостей кудись поїхати, в Донецьк або Дебальцеве, а зараз все закрито. Ми живемо в прифронтовій зоні. Людей стало значно менше, особливо молоді.

Якщо згадувати ці роки, то з негативного був страх, була відсутня можливість кудись виїхати. Але з позитивного запам'яталося те, що всі сусіди об'єдналися, навіть ті, які раніше не спілкувалися. Виходили на вулицю готувати їсти, багато робили разом, була згуртованість, жили однією великою родиною. Багато, звичайно, поїхали, але в цілому всі стали добрішими один до одного.

Поки синові не виповнилося три роки, я отримувала гуманітарну допомогу. Вона допомагала, бо там були продукти, а зекономлені гроші можна було витратити на щось інше.

В цілому хотілося б миру, щоб був мир у всьому світі, щоб люди не воювали між собою і нікому не довелося пережити те, що пережили ми.