Окупанти в Юр'ївці шукали по хатах українських військових

Мені 68 років. Ми мешкаємо у Миколаївській області, село Юр’ївка. Нікуди не виїжджали. Майже рік були в окупації. Зараз нас звільнили.

Вранці 24 лютого люди говорили, що почалась війна. Ми не вірили, потім ввімкнули телевізор і побачили новини.

Найбільше шокувало, коли прийшли російські солдати в двір, почали робити обшуки. Я спитав, звідки вони. Виявилось, що з Донбасу. Син мій сказав: «Так ви ж українці, і ви нас обшукуєте?». Солдат відповів: «Мовчи, бо в ногу вистрелю».

Тричі до нас приїжджали і донецькі, і російські, і чеченці, і якути. Шукали в селі солдат ЗСУ, АТОвців, тих, хто у Теробороні був.

Було дуже складно з харчами і грошима. Їздили в Херсон по готівку, щоб хоч якісь харчі купувати. Світла у нас довго не було. За два місяці до того, як росіян вигнали, дали електрику, тоді і вода з’явилась. А до того трактором возили воду - дякуємо нашим місцевим активістам.

Зараз стало краще. Магазини працюють, все можна купити. Пенсії доступні - пошта почала працювати. Але роботи для молоді немає - завод розбомбили, зараз відновлюють. Діти виїхали, і повертатись їм немає сенсу. Дочка у Кривому Розі, онуки там ходять до школи.