Історії, які ви нам довірили
Майже рік Руслан прожив із сім’єю в режимі блокади. Близьких заспокоювала лише його впевненість. Однак звичний життєвий устрій довелося змінити, а з ним і пріоритети.
Для мене війна почалася тієї миті, коли з’явилися незрозумілі люди зі зброєю. Я заспокоював близьких, аргументуючи тим, що в тому місті, де я перебуваю, відкритих воєнних дій не буде. Це давало їм якусь упевненість.
Майже рік ми прожили з двома маленькими дітьми в режимі блокади, потім зібрали речі за кілька годин, закрили квартиру і зрозуміли, що туди більше не повернемося. За цей час я вдосконалив уміння виживати в екстремальних умовах.
З того часу в мене змінилися цінності. Коли сидиш кілька днів без електрики, а потім вона з’являється – це таке щастя! Або немає зв’язку, а потім він раптом з’явився. Або не було води, а потім вона пішла з крана. Ці дрібниці починаєш цінувати. Настрій, який тобі зіпсували в маршрутці, це дурниця в порівнянні з подіями, які ти пережив.
Я намагаюся так жити, щоб кожен день приносив щось. Не продукти на добрива переводити, а чогось досягати, якось розвиватися. Ми в цей світ прийшли для чогось, а не просто з’їсти 100 кг ковбаси.
Вважаю, потрібно будувати свою систему життя, у якому будеш щасливий. Не потрібно звертати увагу на якісь заяви уряду про підвищення податків, цін. Якщо настрій буде залежати від новин, то нічого доброго не буде.
При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:
Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/
Інші історії
