Я жила в Новокалиновому. Після початку війни там почались обстріли. Я була налякана, не очікувала такого. З села всі виїхали. Я намагалась залишитись. У мене корова, господарство.

Бомбили так, що неможливо було. Ми з чоловіком все покинули та виїхали.

Мій собака біг за нами до самої траси. Я не можу про це згадувати, це було дуже тяжко. Потім собак та корів вбило осколками. 

Спочатку ми виїхали в Добропілля до друга. Там почався жах, тож довелось їхати далі. Зараз на Дніпропетровщині з чоловіком орендуємо будинок. 

Я дуже хочу повернутись додому. Все чекала, що ось-ось настане мир. На жаль, війна триває. У рідному селі все розбите.