Війна мене застала в Краматорську. На аеродромі почались вибухи. Були перебої з газом і водою. Обстріли були дуже сильні. Я одразу відправив дітей та онуків. З дружиною залишався в місті. Снаряди та ракети прилітали в будинки. Гинули люди - це було прикро. Я очікував такої поведінки від Росії, війна мене нічим не здивувала. Дорогу ціну ми платимо за нашу свободу. 

Потім ми з дружиною виїхали до дітей та онуків, зараз живемо в Чорноморську. Я працюю, намагаюсь вижити. Важкувато, але що зробиш. Чекаю миру та перемоги України.