У перший день війни я злякалась за життя маленьких онуків. Було дуже страшно та сумно. Я не знала, що мені робити. У місті почали закриватись магазини та аптеки. Снаряди руйнували будинки та лікарні. 

Я виїхала з міста сама. Важко було знайти квартиру с собакою, якого не могла покинути.

У Дніпрі мені надавали гуманітарну допомогу, що було для мене підтримкою. Мої плани на життя змінились. Зараз я не знаю, що буде завтра. Чекаю тільки миру та закінчення війни.