Мені 33 роки. До війни я мешкав у Харкові. 24 лютого був в Охтирці. Приїхав до дружини і батьків. Зранку мені зателефонував знайомий і розповів про наступ росіян. Батьки жили біля військової частини. Її бомбили першою. Снаряди розривалися менш ніж за сто метрів від під’їзду. Було небезпечно залишатися, тому ми відразу виїхали в селище, розташоване неподалік від міста. Коли виїжджали, назустріч рухалася колона російської техніки.

Росіяни розбили будинок, у якому жили батьки. Добре, що їх тоді не було вдома – вони поїхали на кілька днів до товариша. 

Я працюю в Укрнафті. Навіть коли почалася війна, не було затримок зарплатні, тому мав можливість купувати продукти. Магазини працювали. 

Зараз живу в Охтирці. Кілька разів їздив у Харків. Чекаю на перемогу.