Я жила з мамою в Селидовому під обстрілами. Не було води, світла та газу. Доводилось бігати в підвал. Снаряди прилітали в будинки. Нічого не працювало, мама не могла отримати пенсію. 

Виїжджали з міста під обстрілами. Мама не хотіла їхати, збиралась помирати вдома. Мені довелось її умовити. 

Зараз ми живемо в Черкаській області у жахливих умовах. Підтримки у нас ніякої немає. Я чекаю тільки миру. Хочу повернутись у рідні стіни.