Мені подзвонила вчителька та сказала, що ми не йдемо до школи. Це було о п’ятій ранку. Тоді я закінчувала навчання. А потім почались обстріли. Снаряди прилітали по місту. У моєму будинку вилетіли вікна. Не працювали магазини та аптеки. Не стало світла і газу. 

Я виїхала з батьками. Це було важко, бо рішення довго не приймали. Ми жили у Львові в шелтері. Там було багато переселенців. Потім ми повернулись додому. Зараз чекаємо миру, більше не хочемо виїжджати. Сподіваюсь, що будинок вціліє.