У Лисичанську я чула обстріли ще у 2014 році. Мені тоді було дуже страшно. З чоловіком ми сиділи в погребі і прощались один з одним. Коли почалось вторгнення, я була у відрядженні в Харкові. Готель знаходився на Салтівці. Це було страшно. Я ледь виїхала з міста. Коли дісталась вокзалу, була шокована розбомбленим Харковом.

У Лисичанську я залишалась до останнього. На двір майже не виходила. Було дуже страшно. Снаряди літали всюди. Вибухи були дуже сильні. 

З Лисичанська виїжджала з перевізником. З собою я взяла свого великого собаку. Ніяких речей з собою не брала. 

Зараз живу в Черкаській області. Чекаю миру та спокою.