Я жила на околиці Бахмута. Обстріли почались через місяць після початку війни. Я з чоловіком нікуди не спускалась, у підвалі було дуже сиро. Снаряди літали над моїм будинком. Мої рідні сиділи у підвалах багатоквартирних будинків. Води, світла та газу у місті не було. 

Найбільше мене шокувало, що росіяни до нас прийшли. Я чекала, що ЗСУ виженуть росіян з нашої землі. 

В останній момент я стрибнула до машини онуків та виїхала. Чоловік залишився у Бахмуті, не зміг покинути будинок.  

Зараз я чекаю миру. Головне, аби всі були живі.