Ользі з дітьми довелося переїжджати двічі. Їм не з першого разу вдалося знайти місце, до якого війна ще не дійшла.

До повномасштабного вторгнення ми жили дуже добре. На початку війни  знаходилися вдома.

Було дуже тяжко, доводилося сидіти в погребі з дітьми.

Коли почали бомбити наше невеличке село, ми з дітьми поїхали до іншого містечка України. Однак, і там нам не пощастило: прилетів снаряд у наш будинок. Ми дивом залишилися живі. Зараз переїхали в селище Свеса Шостинського району Сумської області. Тут тихо й спокійно.

Гуманітарну допомогу ми отримали: продуктовий набір та побутову хімію. Вона нас дуже виручила.