Ользі з дітьми довелося переїжджати двічі. Їм не з першого разу вдалося знайти місце, до якого війна ще не дійшла.
До повномасштабного вторгнення ми жили дуже добре. На початку війни знаходилися вдома.
Було дуже тяжко, доводилося сидіти в погребі з дітьми.
Коли почали бомбити наше невеличке село, ми з дітьми поїхали до іншого містечка України. Однак, і там нам не пощастило: прилетів снаряд у наш будинок. Ми дивом залишилися живі. Зараз переїхали в селище Свеса Шостинського району Сумської області. Тут тихо й спокійно.
Гуманітарну допомогу ми отримали: продуктовий набір та побутову хімію. Вона нас дуже виручила.