Я жила в Бахмуті, працювала в лікарні. У перший день війни я збиралася на роботу і почула вибух. Зрозуміла, що почалася війна. Я продовжувала ходити на роботу.

Під час обстрілу снаряд прилетів у мій будинок, дитина була вдома і дуже злякалася.

Після цього я вирішила виїжджати. У Дніпрі було дуже важко знайти квартиру. Я залишилася без роботи, грошей не було взагалі. Зараз уже полегшало, оскільки Бахмутська лікарня переїхала до Дніпра і мене знову взяли на роботу. Сподіваюся тільки на одне: що в майбутньому в мене буде своє житло.