Після початку війни я жила в окупації. Були сильні обстріли, я з чоловіком залишалась вдома. Росіяни приходили до мене з перевірками.

Я не знаю, що вони хотіли, але поводили себе нахабно. Багатьох людей грабували. Взагалі коїли, що хотіли.

Після прильоту будинок моєї доньки згорів. Добре, що тоді вона вже була у Польщі. У селі не було води, світла й газу. Продуктів мені не вистачало. Доводилось харчуватись із запасів. Потім з чоловіком виїхали до Запоріжжя. Тут живемо на пенсію. Дуже тяжко буває, бо мені потрібні ліки. Чекаємо з чоловіком тільки миру, дуже хочемо повернутись додому.